1. Словник української мови Грінченка

угатити

Угачувати, -чую, -єш

сов. в. угати́ти, -чу́, -тиш, гл.

1) = загачувати, загатити. Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. Чуб. Пан б'є та муче людей, щоб мерщій вгачували (греблю). Чуб.

2) Только сов. в. Ударить. Ото го вгатив. Вх. Зн. 72.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угатити — угати́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. угатити — УГАТИ́ТИ¹ див. уга́чувати¹. УГАТИ́ТИ² див. вгати́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  3. угатити — див. угачувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. угатити — ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. угатити — УГАТИ́ТИ див. уга́чувати¹. Словник української мови в 11 томах