угоден

Угоден, -дна, -не, угодливий, -а, -е

= угіден, угідний. Як будеш Богу угоден, то не будеш і голоден. Ном. № 12129. Купи людям калач, а не вгоден, то й сам ззіж. Ном. № 10485. Була в однім селі криниця така вгодна, шо із неї і врожаї, і усе йшло. Мнж. 74.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me