1. Словник української мови Грінченка

угорно

Уго́рно

нар. = огурно. Син не хотів уклонитися, і угорно драв головку увишень, як мати нахиляла. МВ. ІІІ. 129.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угорно — уго́рно́ прислівник уперто; зухвало незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. угорно — УГО́РНО́, присл., діал. Те саме, що угу́рно́. Син не хотів вклонитися й угорно драв голівку увишень, як мати нахиляла (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. угорно — присл., діал. Те саме, що угурно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. угорно — УГО́РНО́, присл., діал. Те саме, що угу́рно́. Син не хотів вклонитися й угорно драв голівку увишень, як мати нахиляла (Вовчок, І, 1955, 324). Словник української мови в 11 томах