1. Словник української мови Грінченка

угородити

Угороджувати, -джую, -єш

сов. в. угороди́ти, -джу́, -диш, гл. Вонзать, вонзить, запускать, запустить (когти). Та вгородила в своє серденько гострий ніж. н. п. Немов хто гострий ніж угородив у серце старій Мотрі. Мир. ХРВ. 172.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угородити — угороди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. угородити — УГОРОДИ́ТИ див. вгоро́джувати. Словник української мови у 20 томах
  3. угородити — ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)... Словник синонімів української мови