удила
Удила, уди́л, мн
= вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили. Ном. № 14307.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удила — Водильця, див. уздечка, трензель, узда Словник чужослів Павло Штепа