удоволяти
Удоволя́ти, -ляю, -єш
сов. в. удоволити, -лю, -лиш, гл. = удовольняти, удовольнити.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удоволяти — удоволя́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- удоволяти — УДОВОЛЯ́ТИ див. удовольня́ти. Словник української мови у 20 томах
- удоволяти — див. удовольняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удоволяти — ЗАДОВОЛЬНЯ́ТИ (виконувати чиї-небудь вимоги, бажання, претензії і т. ін.), УДОВОЛЬНЯ́ТИ (ВДОВОЛЬНЯ́ТИ), УВО́ЛЮВАТИ (ВВО́ЛЮВАТИ), УВОЛЯ́ТИ (ВВОЛЯ́ТИ), УДОВОЛЯ́ТИ (ВДОВОЛЯ́ТИ) заст., УКОНТЕНТО́ВУВАТИ (ВКОНТЕНТО́ВУВАТИ) заст. Словник синонімів української мови
- удоволяти — УДОВОЛЯ́ТИ див. удовольня́ти. Словник української мови в 11 томах