удовіти Удовіти, -вію, -єш гл. Вдовствовать. Годі йому вдовіти. Г. Барв. 54 2. Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me удовівна удогонь Значення в інших словниках удовіти — удові́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови удовіти — УДОВІ́ТИ див. вдові́ти. Словник української мови у 20 томах
Значення в інших словниках удовіти — удові́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови удовіти — УДОВІ́ТИ див. вдові́ти. Словник української мови у 20 томах