удягти

Удяга́ти, -га́ю, -єш

сов. в. удягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть; надѣвать, надѣть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удягти — удягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. удягти — УДЯГТИ́ див. вдяга́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. удягти — НАДЯГА́ТИ що (про одяг), ОДЯГА́ТИ, ВДЯГА́ТИ (УДЯГА́ТИ), НАДІВА́ТИ, УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ) розм.; НАТЯГА́ТИ (НАТЯ́ГУВАТИ) розм., НАТА́СКУВАТИ розм., НАЦУ́ПЛЮВАТИ розм. (звичайно з деяким зусиллям); ВЛА́ЗИТИ (УЛА́ЗИТИ) розм., ВЛІЗА́ТИ (УЛІЗА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови