удягти
Удяга́ти, -га́ю, -єш
сов. в. удягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть; надѣвать, надѣть.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удягти — удягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- удягти — УДЯГТИ́ див. вдяга́ти. Словник української мови у 20 томах
- удягти — НАДЯГА́ТИ що (про одяг), ОДЯГА́ТИ, ВДЯГА́ТИ (УДЯГА́ТИ), НАДІВА́ТИ, УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ) розм.; НАТЯГА́ТИ (НАТЯ́ГУВАТИ) розм., НАТА́СКУВАТИ розм., НАЦУ́ПЛЮВАТИ розм. (звичайно з деяким зусиллям); ВЛА́ЗИТИ (УЛА́ЗИТИ) розм., ВЛІЗА́ТИ (УЛІЗА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови