ужитний

Ужи́тний, -а, -е

1) = ужитковий.

2) О пищѣ: съѣдобный. Ужитні губи. Вх. Лем. 416.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ужитний — УЖИ́ТНИЙ (ВЖИ́ТНИЙ), а, е. Який використовується, застосовується де-небудь. Немає нічого другорядного в народному побуті, все тут ужитне й значуще (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. ужитний — -а, -е. 1》 Ужитковий. 2》 зах. Їстівний. Великий тлумачний словник сучасної мови