ужитний
Ужи́тний, -а, -е
1) = ужитковий.
2) О пищѣ: съѣдобный. Ужитні губи. Вх. Лем. 416.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ужитний — УЖИ́ТНИЙ (ВЖИ́ТНИЙ), а, е. Який використовується, застосовується де-небудь. Немає нічого другорядного в народному побуті, все тут ужитне й значуще (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
- ужитний — -а, -е. 1》 Ужитковий. 2》 зах. Їстівний. Великий тлумачний словник сучасної мови