узайві

Узайві

нар.бути. Быть лишнимъ, не быть въ числѣ чего. Привезли і мого таки брата до прийому, бо вже записаний, а я взайві. Г. Барв. 102.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узайві — присл., діал. Без потреби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. узайві — Уза́йві, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)