узголов'я
Узголо́в'я, -в'я
с. Изголовье. Вх. Зн. 73. Те місце (в горах), де кам'яна постіль мостилася — крейдяний обвал, а на йому менший, як узголов'в. МВ. ІІ. 159.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- узголов'я — правильніше: узголів'я «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- узголов'я — узголо́в'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- узголов'я — УЗГОЛО́В'Я див. узголі́в'я. Словник української мови у 20 томах
- узголов'я — див. узголів'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
- узголов'я — УЗГОЛІ́В'Я (УЗГОЛО́В'Я) (місце на постелі, куди лягають головою), НАГОЛІВ'Я розм., ПРИГОЛІ́В'Я (ПРИГОЛОВ'Я) розм., ПРИ́ГОЛОВАЧ діал.; В ГО́ЛОВАХ (це місце або простір коло нього). Словник синонімів української мови