1. Словник української мови Грінченка

уздріти

Уздріва́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. уздріти, уздрю, -риш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. Не видала сова сокола, як уздріла, аж умліла. Ном. № 437 І. Змій.... як уздрів, що їх нема, — та як сунув поверх комишу доганяти. Рудч. Ск. І. 119. Вздріла уранці, що тебе нема. Кв. 1. 215. Доброго нічого там не вздріла. Гліб. Ой коби я свого любка на годинку вздріла. Гол. IV. 454.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уздріти — уздрі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уздріти — УЗДРІ́ТИ див. уздріва́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. уздріти — див. уздрівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уздріти — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
  5. уздріти — Уздрі́ти, уздрю́, уздри́ш, уздря́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. уздріти — УЗДРІ́ТИ див. уздріва́ти. Словник української мови в 11 томах