узутися
Узува́тися, -ва́юся, -єшся
сов. в. узутися, узуюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. Чого сидиш надулася, чом в чоботи не взулася. Ном. № 9100. Устав бурлак зашатався, нема чобіт — не взувався. Макс.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- узутися — узу́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- узутися — УЗУ́ТИСЯ див. взува́тися. Словник української мови у 20 томах
- узутися — див. взутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- узутися — ВЗУВА́ТИСЯ (УЗУВА́ТИСЯ) (надівати собі на ноги взуття), ОЗУВА́ТИСЯ розм. — Док.: взу́тися (узу́тися), озу́тися. Напомацки взувається (Докія) в чоботи (М. Стельмах); Спустивши з ліжка ноги, став узуватися (А. Головко); Неспокій підняв його з лави, примусив озутись у.. валянки (А. Іщук). Словник синонімів української мови
- узутися — УЗУ́ТИСЯ див. взу́тися. Словник української мови в 11 томах