1. Словник української мови Грінченка

укинути

Укидати, -даю, -єш

сов. в. укинути, -ну, -неш, гл. Вбрасывать, вбросить. Волно Богу і зв'язавши в рай укинути. Ном. № 23. Вкинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. Ном. № 10145. укинути в темницю, в тюрму. Посадить въ темницу, тюрьму. Ком. P. І. 56. латку вкинути. Положить заплату. ЗОЮР. II. 283. горі́лки вкинути или просто вкинути. Выпить водки, выпить хмѣльнаго. ЗОЮР. Раз поприходили вони з весілля, обоє вкинувши. Г. Барв. 52. у го́лову собі́ вкинути. Забрать себѣ въ голову, — кому — Вбить кому въ голову. Хто се тобі таку дурницю в голову вкинув? О. 1861. IV. 39. укинути фука. см. фук. Мкр. Г. 61.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укинути — уки́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. укинути — [ўкинутие] = вкинути -ну, -неиш, нак. -ин', -ин'теи Орфоепічний словник української мови
  3. укинути — УКИ́НУТИ див. вки́нути. Словник української мови у 20 томах
  4. укинути — див. вкинути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. укинути — КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм. Словник синонімів української мови