уклоняти
Уклоняти, -няю, -єш
сов. в. уклони́ти, -ню, -ниш, гл.
1) = уклонятися, уклонитися. К Дніпру-Славуті низенько уклоняли. АД. І. 217. Сам низенько уклонив. АД. І. 218.
2) Просить, склонять, склонить. Панич уклоняв, щоб кіпці покопати. Лебед. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me