уклоняти

Уклоняти, -няю, -єш

сов. в. уклони́ти, -ню, -ниш, гл.

1) = уклонятися, уклонитися. К Дніпру-Славуті низенько уклоняли. АД. І. 217. Сам низенько уклонив. АД. І. 218.

2) Просить, склонять, склонить. Панич уклоняв, щоб кіпці покопати. Лебед. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me