уколоти

Уколоти, -лю, -леш

гл.

1) Уколоть. Його колючки і уколять. Рудч. Ск. І. 153.

2) Наколоть. Уколи трохи трісочок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уколоти — уколо́ти 1 дієслово доконаного виду поранити уколо́ти 2 дієслово доконаного виду встромити щось Орфографічний словник української мови
  2. уколоти — УКОЛО́ТИ див. вко́лювати. Словник української мови у 20 томах
  3. уколоти — I див. уколювати I. II див. вколювати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уколоти — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
  5. уколоти — УКОЛО́ТИ¹ див. уко́лювати¹. УКОЛО́ТИ² див. вколювати¹. Словник української мови в 11 томах