уколоти
Уколоти, -лю, -леш
гл.
1) Уколоть. Його колючки і уколять. Рудч. Ск. І. 153.
2) Наколоть. Уколи трохи трісочок.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уколоти — уколо́ти 1 дієслово доконаного виду поранити уколо́ти 2 дієслово доконаного виду встромити щось Орфографічний словник української мови
- уколоти — УКОЛО́ТИ див. вко́лювати. Словник української мови у 20 томах
- уколоти — I див. уколювати I. II див. вколювати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уколоти — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
- уколоти — УКОЛО́ТИ¹ див. уко́лювати¹. УКОЛО́ТИ² див. вколювати¹. Словник української мови в 11 томах