укоренити

Укоренити, -няю, -єш

сов. в. укоренити, -ню, -ниш, гл. Укоренять, укоренить.

---------------

Укоренити, -ся

см. укореняти, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укоренити — укорени́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. укоренити — УКОРЕНИ́ТИ див. вкорени́ти. Словник української мови у 20 томах