українка

Українка, -ки

ж. Украинка. Густий морок скрізь по хатах, густійший в будинках, що нема душі живої в сестрах 2 Українках. К. Досв. 44. ум. україночка. Везуть (татари) волиночку, молодую Вкраїночку. АД. І. 84.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Українка — Украї́нка іменник жіночого роду, істота псевдонім Орфографічний словник української мови
  2. українка — [украйінка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
  3. українка — УКРАЇ́НКА див. украї́нці. Словник української мови у 20 томах
  4. українка — див. українці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. українка — УКРАЇ́НКА див. украї́нці. Словник української мови в 11 томах