укувати

Укувати, укую, -єш

гл. Заковать, оковать. Скажу тебе в кайдани вкувати. Гол. Білі ніженьки в кайдани вкували. АД. І. 82.

2) Сковать, наковать. Вкуй кілька цвяхів. Як мама не вділила, то коваль не вкує, т. е. если нѣтъ природныхъ, способностей, то искусственно ихъ не создать. Вас. 209.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укувати — укува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. укувати — УКУВА́ТИ див. вко́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. укувати — див. вковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укувати — УКУВА́ТИ див. вко́вувати. Словник української мови в 11 томах