уланин

Уланин, -на

м. Одинъ уланъ. Ой нема, нема того уланина, та що я 'го любила. Гол. І. 270.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уланин — -а, ч., зах. Улан. Великий тлумачний словник сучасної мови