уловити
Уловити, -влю, -виш
гл. Поймать. Лисичка.... так уже йому служить: уловить де курочку, то сама не їсть, а йому принесе. Рудч. Ск. І. 24. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уловити — улови́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- уловити — УЛОВИ́ТИ див. уло́влювати. Словник української мови у 20 томах
- уловити — див. уловлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уловити — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
- уловити — Улови́ти, уловлю́, уло́виш, -влять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- уловити — УЛОВИ́ТИ див. уло́влювати. Словник української мови в 11 томах