умерлець

Умерлець, умерця

м. Мертвець. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умерлець — -рця, ч., діал. Небіжчик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. умерлець — Умерле́ць, умерця́, -це́ві; умерці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)