умилостивити
Умилостивити, -влю, -виш
гл. Умилостивить, сдѣлать милостивымъ. Щоб його як-небудь умилостивити, вклонився йому. Стор. I. 149.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умилостивити — уми́лости́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- умилостивити — УМИЛОСТИ́ВИТИ див. умилостивля́ти. Словник української мови у 20 томах
- умилостивити — див. умилостивляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- умилостивити — УМИЛОСТИ́ВИТИ див. умилостивля́ти. Словник української мови в 11 томах