1. Словник української мови Грінченка

упереміжку

Упереміжку

нар. Поперемінно; перемѣшивая. Треба коневі впереміжку давати їсти, се-б-то раз сіно, а другий солому або-що.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упереміжку — упере́міжку прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. упереміжку — УПЕРЕ́МІЖКУ див. впере́міжку. Словник української мови у 20 томах
  3. упереміжку — ВПЕРЕ́МІЖ (УПЕРЕ́МІЖ) (чергуючи, чергуючись з чимсь, кимсь іншим; перемішуючи, перемішуючись), ВПЕРЕ́МІШ (УПЕРЕ́МІШ), ВСУ́МІШ (УСУ́МІШ), ВПЕРЕ́МІЖКУ (УПЕРЕ́МІЖКУ) розм., МІ́ШМА розм. Засипали туди (в домниці) впереміж з вугіллям руду (С. Словник синонімів української мови