упливти
Упливати, -ваю, -єш
сов. в. упливти и уплисти, упливу, -веш, гл.
1) Вплывать, вплыть. Не видно вже його: уплив ув очерет.
2) Проплывать, проплыть. Уплив уже гоней з двоє, аж тоді завернувся. Переносно: проходить, пройти. Упливло півтора року. Г. Барв. 418.
3) Уплывать, уплыть. Літа упливають, як вода. Ном. № 8276.
4) Вліять, повліять. Вони впливали на грубу й дику натуру Воздвиженського. Левиц. Пов. 11.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упливти — упливти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- упливти — УПЛИВТИ́ див. уплива́ти¹. Словник української мови у 20 томах
- упливти — див. упливати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упливти — бага́то (чима́ло) води́ сплило́ (спливло́, упливло́, утекло́ і т. ін.). 1. Минуло багато часу з якоїсь пори, після якоїсь події. Відтоді багато води сплило.., але пригадуються події тих днів так виразно, наче було це вчора (Л. Фразеологічний словник української мови
- упливти — ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ) (ідучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАХО́ДИТИ, ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ), ПЕРЕСТУПА́ТИ ПОРІ́Г, СТУПА́ТИ розм., ЗАСТУПА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- упливти — УПЛИВТИ́ див. уплива́ти¹. Словник української мови в 11 томах