1. Словник української мови Грінченка

уповісти

Уповідати, -даю, -єш

сов. в. уповісти, -вім, -віси, гл. Разсказывать, разсказать. Уповіж мені ти, поневільний шлюбе, що із тебе за неславонька буде. Гол. І. 203. Зінич застрілив молодого, уповідають. Федьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уповісти — упові́сти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уповісти — УПОВІ́СТИ́ див. уповіда́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. уповісти — див. уповідати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уповісти — I. ЗВІРЯ́ТИ що (не криючись, правдиво розповідати кому-небудь щось потаємне), ПОВІРЯ́ТИ, ДОВІРЯ́ТИ, ДОВІРЯ́ТИСЯ, ЗВІРЯ́ТИСЯ в чому, ДІЛИ́ТИСЯ чим, ВИПОВІДА́ТИ розм., ПОВІДА́ТИ розм., ПОВІ́ДУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. уповісти — УПОВІ́СТИ́ див. уповіда́ти. Словник української мови в 11 томах