упором

Упором

нар. Силою, насильно. Він каже: «не дам коня», а я кажу: «ми упором візьмем, як не даси по волі, — візьму соцьких та й відберемо упором». Новомоск. у, (Залюб.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упором — присл., діал. Силоміць, насильно. Великий тлумачний словник сучасної мови