упослід
Упослід
нар.
1) Послѣ. Вх. Зн. 73.
2) Наконецъ, въ заключеніе.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Упослід
нар.
1) Послѣ. Вх. Зн. 73.
2) Наконецъ, въ заключеніе.