уприпуст

Уприпуст

нар. О ѣдѣ животныхъ: сколько угодно, вволю, прямо изъ стога или другого хранилища пищи. Мнж. 177. Коні їдять овес уприпуст. Їдять корови вприпуст сіно. Алв. 70.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уприпуст — упри́пуст прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. уприпуст — <�ВПРИПУСТ >пр, досхочу, уволю, жм. скільки влізе, кн. без обмеження. Словник синонімів Караванського
  3. уприпуст — УПРИ́ПУСТ див. впри́пуст. Словник української мови у 20 томах
  4. уприпуст — (вприпуст), присл., діал. Досхочу (про їжу тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уприпуст — ДОСХОЧУ́ (до повного задоволення), ВВО́ЛЮ (УВО́ЛЮ), ДОНЕ́СХОЧУ розм., ДОНЕ́ХОЧУ розм., ДОСИ́ТА розм., ВПРИ́ПУСТ (УПРИ́ПУСТ) розм., ПОДОСТА́ТКОМ діал. Коло неї хлопці, як хміль коло тичини, в'ються... Словник синонімів української мови
  6. уприпуст — Упри́пуст, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)