1. Словник української мови Грінченка

упроситися

Упроси́тися, -шу́ся, -сишся

гл. Испросить разрѣшеніе войти. Упросились злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1538. Упросивсь до тих людей на ніч. Рудч. Ск. І. 158.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упроситися — упроси́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упроситися — УПРОСИ́ТИСЯ див. упро́шуватися. Словник української мови у 20 томах
  3. упроситися — див. упрошуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. упроситися — УПРОСИ́ТИСЯ див. упро́шуватися. Словник української мови в 11 томах