упускання
Упускання, -ня
с.
1) Впусканіе.
2) Роняніе.
3) Опусканіе.
4) При инкрустированіи: вставка въ дерево металла, кости и пр. Шух. І. 306, 309.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упускання — упуска́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- упускання — УПУСКА́ННЯ¹ (ВПУСКА́ННЯ), я, с. Дія за знач. упуска́ти¹. УПУСКА́ННЯ² див. впуска́ння¹. Словник української мови у 20 томах
- упускання — (впускання), -я, с. Дія за знач. упускати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упускання — Упуска́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- упускання — УПУСКА́ННЯ (ВПУСКА́ННЯ), я, с. Дія за знач. упуска́ти¹. Словник української мови в 11 томах