уп'ялити

Уп'ялити, -лю, -лиш

гл. О змѣѣ: укусить, ужалить. Сорокуля го уп'ялила. Вх. Зн. 73.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уп'ялити — уп'я́лити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уп'ялити — УП'Я́ЛИТИ див. вп'я́лювати. Словник української мови у 20 томах
  3. уп'ялити — (вп'ялити), -лю, -лиш; мн. уп'ялять; док., перех., в кого – що, у сполуч. зі сл. очі, погляд, зір. Довго або пильно, уважно вдивлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уп'ялити — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка... Словник синонімів української мови