1. Словник української мови Грінченка

урадувати

Урадувати, -дую, -єш

гл. Обрадовать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урадувати — ура́дувати дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. урадувати — Порадувати, утішити, втішити, потішити, сов. обрадувати. Словник синонімів Караванського
  3. урадувати — УРА́ДУВАТИ (ВРА́ДУВАТИ), ую, уєш, док., кого, діал. Викликати у кого-небудь почуття радості. Остап розплющив очі. Це так врадувало стару циганку, що вона забелькотала щось жваво (М. Коцюбинський); Її врадувало те, що він [Степан] дістав вищу посаду (А. Крушельницький). Словник української мови у 20 томах
  4. урадувати — (врадувати), -ую, -уєш, док., перех., діал. Викликати у кого-небудь почуття радості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. урадувати — УРА́ДУВАТИ (ВРА́ДУВАТИ), ую, уєш, док., перех., діал. Викликати у кого-небудь почуття радості. Остап розплющив очі. Це так врадувало стару циганку, що вона забелькотала щось жваво (Коцюб., І, 1955, 370); Її врадувало те, що він [Степан] дістав вищу посаду (Круш., Буденний хліб.., 1960, 67). Словник української мови в 11 томах