уремня

Уремня, -ня, урем'я, -м'я

с. = час. в одні́м уре́мні. Въ одномъ состояніи, положеніи. Е, та мій кашель все в однім уремні стоїть. Лебед. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me