урода
Урода, -ди
ж. Вообще физическія качества, въ частности: красота, миловидность. Погинули депутати шляхецької вроди. н. п. Ой гляну я в чисту воду та на свою вроду, — аж-но моя врода на личеньку красна. Мет. 65. Моя врода, як повная рожа: і на личеньку рум'яненька, і на стану гожа. Макс. Співають у пісні, що нема найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. К. (ЗОЮР. II. 199). Хорошая дружина на вроду. КС. 1883. II. 400. ум. уро́донька.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урода — уро́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- урода — УРО́ДА див. вро́да. Словник української мови у 20 томах
- урода — див. врода. Великий тлумачний словник сучасної мови
- урода — КРАСА́ (сукупність явищ, які милують зір, слух; все прекрасне, гарне), КРАСОТА́, ПОЕ́ЗІЯ розм., ЛІПОТА́ розм., ВРО́ДА (УРО́ДА рідше) розм. — Яка тут краса, яка пишнота на левадах! — промовив я до Свікліцького (І. Нечуй-Левицький); Мамо природо!... Словник синонімів української мови
- урода — Уро́да, -ди, -ді Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- урода — УРО́ДА див. вро́да. Словник української мови в 11 томах