уручити

Уручати, -чаю, -єш

сов. в. уручи́ти, -чу, -чиш, гл. Вручать, вручить, дать въ руки. Уручаю тебе, серденятко моє, а єдиному Богу. Мет. 24.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уручити — УРУЧИ́ТИ див. вруча́ти. Словник української мови у 20 томах