уручити
Уручати, -чаю, -єш
сов. в. уручи́ти, -чу, -чиш, гл. Вручать, вручить, дать въ руки. Уручаю тебе, серденятко моє, а єдиному Богу. Мет. 24.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уручити — УРУЧИ́ТИ див. вруча́ти. Словник української мови у 20 томах