усень
Усень
(только им. пад. ед. ч. муж. род.), усенький, -а, -е, мѣст. = усей. Не так родина, як всень рід. Чуб. IV. 674. Лежать всенькі троє. КС. 1883. III. 671. Кривеньке, маленьке збігало поле всеньке. Ном. заг. № 374. Ой шкода, шкода та синього цвіту, що він розсіявся по всенькому світу. Грин. III. 622.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me