1. Словник української мови Грінченка

устрягти

Устрягти́, -гну, -неш

гл. Всунуться, застрять. Встряг старий у солому по самі пахви. Св. Л. 303.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устрягти — устрягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. устрягти — УСТРЯГТИ́ див. встряга́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. устрягти — ЗАСТРЯ́ТИ (потрапивши в щось тісне, вузьке, грузьке, липке і т. ін., утратити можливість рухатися далі), ЗАСТРЯ́НУТИ рідше, ЗАСТРЯ́ГТИ, ЗАСТРЯ́ГНУТИ рідше, ВСТРЯ́ТИ (УСТРЯ́ТИ) діал., ВСТРЯ́НУТИ (УСТРЯ́НУТИ) діал., ВСТРЯГТИ́ (УСТРЯГТИ́) діал. Словник синонімів української мови
  4. устрягти — УСТРЯГТИ́ див. встряга́ти. Словник української мови в 11 томах