утеком

Уте́ком

нар. Убѣгая, на утекъ, бѣгомъ. А вона баче, шо лихо, та втеком од нього, та втеком, — та й утекла. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утеком — присл., діал. Тікаючи, бігцем. Великий тлумачний словник сучасної мови