утих(ну)ти

Утихати, -хаю, -єш

сов. в. ути́х(ну)ти, -хну, -неш, гл. Утихать, утихнуть. Війна утихла. Рудч. Ск. І. 108. Втих вітер. Єв. Мр. IV. 39.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me