1. Словник української мови Грінченка

утишити

Утишати, -шаю, -єш

сов. в. утишити, -шу, -шиш, гл. = утихомирювати, утихомирити. Бог утишив пожар. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утишити — ути́шити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. утишити — УТИ́ШИТИ див. ути́шувати. Словник української мови у 20 томах
  3. утишити — див. утишувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утишити — УТИ́ШИТИ див. ути́шувати. Словник української мови в 11 томах