утовкмачити

Утовкмачити, -чу, -чиш

гл. = утокмачити. Розумна жінка чоловіка в біді вирятує, а дурна ще втовкмачить. Чуб. І. 252.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утовкмачити — утовкма́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. утовкмачити — УТОВКМА́ЧИТИ див. втовкма́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. утовкмачити — ВТИ́СНУТИ (УТИ́СНУТИ) (натискуючи, надавлюючи, заглибити в щось), ВДАВИ́ТИ (УДАВИ́ТИ), ВТОПТА́ТИ (УТОПТА́ТИ), ВЧАВИ́ТИ (УЧАВИ́ТИ) розм.; ВТОВКМА́ЧИТИ (УТОВКМА́ЧИТИ) розм., ВТОКМА́ЧИТИ (УТОКМА́ЧИТИ) розм. (із силою, поштовхами). — Недок. Словник синонімів української мови
  4. утовкмачити — УТОВКМА́ЧИТИ див. втовкма́чувати. Словник української мови в 11 томах