уторгувати
Уторгувати, -гую, -єш
гл. Наторговать, выручить. Продавала бублики козакам, вторгувала, серденько, п'ятака. Шевч. 486.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уторгувати — уторгува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- уторгувати — УТОРГУВА́ТИ див. уторго́вувати. Словник української мови у 20 томах
- уторгувати — див. уторговувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уторгувати — Уторгува́ти, -гу́ю, -гу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- уторгувати — УТОРГУВА́ТИ див. уторго́вувати. Словник української мови в 11 томах