уторгувати

Уторгувати, -гую, -єш

гл. Наторговать, выручить. Продавала бублики козакам, вторгувала, серденько, п'ятака. Шевч. 486.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уторгувати — уторгува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уторгувати — УТОРГУВА́ТИ див. уторго́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. уторгувати — див. уторговувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уторгувати — Уторгува́ти, -гу́ю, -гу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. уторгувати — УТОРГУВА́ТИ див. уторго́вувати. Словник української мови в 11 томах