1. Словник української мови Грінченка

утроїти

Утро́їти, -рою, -їш

гл. Утроить. Запорозці утроїли своє військо. Стор. МПр. 89.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утроїти — Утро́їти, утро́ю, -ро́їш (від три) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)