1. Словник української мови Грінченка

утуляти

Утуляти, -ляю, -єш

сов. в. утулити, -лю, -лиш, гл. Вмѣщать, вмѣстить, вкладывать, вложить. Утулив Бог душу як у пень. Ном. № 2915.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утуляти — утуля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. утуляти — УТУЛЯ́ТИ див. втуля́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. утуляти — ВСТАВЛЯ́ТИ (УСТАВЛЯ́ТИ) (при розмові включати свої слова в чиєсь мовлення), ДОКИДА́ТИ розм., ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ) розм., ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ) розм., ПРОХО́ПЛЮВАТИСЯ розм., ВТУ́ЛЮВАТИ (УТУ́ЛЮВАТИ), ВТУЛЯ́ТИ (УТУЛЯ́ТИ). — Док. Словник синонімів української мови