утя

У́тя, уті

ж. Дѣтск. утка, уточка. О. 1861. VIII. 8.

---------------

Утя, утяти

с. Утенокъ. Росте, як утя на воді. Ном. № 8610. Летить стадо утят. Рудч. Ск. ІІ. 34. ум. утятко.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утя — див. вутка моск. каченя Словник чужослів Павло Штепа
  2. утя — -і, ж., дит. Качечка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. утя — Утя́, утя́ти, утя́ті, утя́м; утя́та, утя́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)