утірник

Утірник, -ка

м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів. Вх. Зн. 71.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утірник — уті́рник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. утірник — УТІ́РНИК див. уто́рник. Словник української мови у 20 томах
  3. утірник — див. уторник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утірник — УТІ́РНИК див. уто́рник. Словник української мови в 11 томах