утірник
Утірник, -ка
м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів. Вх. Зн. 71.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
утірник —
уті́рник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
утірник —
УТІ́РНИК див. уто́рник.
Словник української мови у 20 томах
-
утірник —
див. уторник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
утірник —
УТІ́РНИК див. уто́рник.
Словник української мови в 11 томах