утішити
Утішати, -шаю, -єш
сов. в. утішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать. Буду серце твоїм законом утішати. К. Псал. 275. Ой як гляну на сідельце, — втішу своє, серце. Мет. 23.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утішити — уті́шити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- утішити — УТІ́ШИТИ див. утіша́ти. Словник української мови у 20 томах
- утішити — див. утішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утішити — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови
- утішити — УТІ́ШИТИ див. утіша́ти. Словник української мови в 11 томах