ухналик

Ухналь, -ля

м. = вухналь. Не жалуй ухналя, підкову згубиш. Ном. № 4674. Чуб. VII. 404. Рудч. Чп. 249. ухналі кувати. Дрожать. ум. ухналик.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me