уцілок
Уцілок
нар. Цѣликомъ. Сього осокора росколювати не годиться, — його як би вцілок куди взяти.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уцілок — присл., діал. Цілком, не порушуючи. Великий тлумачний словник сучасної мови